рентген
РЕНТГЕН, ч. 1. род. у. Те саме, що Рентгенівське проміння (див. рентгенівський). - В підвалі, коло лікарні, наша рація. Я там дав німцям стільки перешкод - самий рентген чого вартий - дуже важко їм нас пеленгувати... (Ю. Янов., І, 1954, 195); * Образно. Рентгеном самокритики я був просвічений не раз (Тич., III, 1957, 20); // Просвічування цим промінням. Панна Нонна зустріла мене, як завжди, радісно, оглянула мої зуби і на цей раз авторитетно визнала, що ніякого вже рентгену, ніякої пломби мені не потрібно (Збан., Єдина, 1959, 208); // Знімок, зроблений у результаті просвічування цим промінням. Мені видно, як на балконі лазить кленове листя, як перегортаються зелені ясенові пальці, мов малюнки з тінями рентгену (Вас., Незібр. тв., 1941, 43).
2. род. а. Апарат для просвічування цим промінням. - Хіба вони [лікарі] щось розуміють?!.. У районі рентген єсть, там би просвітили і побачили (Вишня, І, 1956, 427); Потухав багряний колір. Водяно-зелена світилась хмара. Мутно світ стояв - немов він був просвічений з рентгена... (Тич., II, 1957, 145).
3. род. у. Одиниця дози (кількості) рентгенівського проміння або гама-проміння. Ступінь променевої хвороби залежить від дози радіації (вимірюваної в рентгенах ), одержаної організмом (Наука.., 7, 1955, 15).
РЕНТГЕН... Перша частина складних слів, що відповідає слову рентгенівський, напр.: рентгенапарат, рентгенкабінет і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рентген | рентгени |
Родовий | рентгена | рентгенів |
Давальний | рентгенові, рентгену | рентгенам |
Знахідний | рентген | рентгени |
Орудний | рентгеном | рентгенами |
Місцевий | на/у рентгені | на/у рентгенах |
Кличний | рентгене | рентгени |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рентген | рентгени |
Родовий | рентгену | рентгенів |
Давальний | рентгенові, рентгену | рентгенам |
Знахідний | рентген | рентгени |
Орудний | рентгеном | рентгенами |
Місцевий | на/у рентгені | на/у рентгенах |
Кличний | рентгене | рентгени |