рецензент
РЕЦЕНЗЕНТ, а, ч . Автор рецензії. У видавництві велося так, що авторові книжки не називали рецензента (Жур., Звич. турботи, 1960, 10); // Той, хто спеціально пише рецензії, відгуки для преси. Після спектаклю мене не випустили з театру, прийшли рецензенти і в один голос сказали, що моє місце на кону (Збірник про Кроп., 1955, 64); Реп'яшок задовольнився скромною долею театрального рецензента і чекав своєї щасливої зірки (Мокр., Сто.., 1961, 93).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рецензент | рецензенти |
Родовий | рецензента | рецензентів |
Давальний | рецензентові, рецензенту | рецензентам |
Знахідний | рецензента | рецензентів |
Орудний | рецензентом | рецензентами |
Місцевий | на/у рецензенті, рецензентові | на/у рецензентах |
Кличний | рецензенте | рецензенти |