римування
РИМУВАННЯ, я, с . 1. Дія за знач. римувати. Поезія - це склад думання, це духовний світ людини, а не голе римування (Мал., Думки.., 1959, 15); Його критичні уваги торкаються головним чином.. засобів римування (Укр. літ. критика.., 1959, 367).
2. Порядок, система чергування рим у вірші, тип рим. Дієслівному римуванню в історичних, як і в інших, піснях українського народу не надається такої явної переваги, як у думах (Рильський, IX, 1962, 221); Строфа вірша [«Робітникові» П. Грабовського] складається з чотирьох рядків з перехресним римуванням. Жіночі рими чергуються з чоловічими (Укр. літ., 9, 1957, 171); Щодо віршової будови «Подражанія сербського» [Т. Шевченка], то тут слід звернути увагу на наявне в цьому творі внутрішнє римування (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | римування | римування |
Родовий | римування | римувань |
Давальний | римуванню | римуванням |
Знахідний | римування | римування |
Орудний | римуванням | римуваннями |
Місцевий | на/у римуванні | на/у римуваннях |
Кличний | римування | римування |