розгніватися
РОЗГНІВАТИСЯ, аюся, аєшся і РОЗГНІВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розгнівляться; док. Прийти в стан гніву, роздратування; розсердитися. Харкевич розгнівався, але не так на лукавого моряка, що незрозуміло чому втік, не розбудивши його, як на самого себе (Голов., Тополя.., 1965, 17); Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Котл., І, 1952, 183); * Образно. Дніпро і Волга розгнівились - І морем бурним покотились (Рильський, II, 1960, 261).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгніваюся | розгніваємося |
2 особа | розгніваєшся | розгніваєтеся |
3 особа | розгнівається | розгніваються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгнівався | розгнівалися |
Жіночий рід | розгнівалася | |
Середній рід | розгнівалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгніваймося | |
2 особа | розгнівайся | розгнівайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розгнівавшись |