розказувати
РОЗКАЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАЗАТИ, кажу, кажеш, док., перех. і без додатка, про кого - що, рідко за кого - що. Розповідати, описувати, викладати що-небудь побачене, почуте і т. ін., повідувати, повідомляти про когось, щось. Сидить [Маруся] смутна і невесела, і нічого про весілля не розказує (Кв.-Осн., II, 1956, 37); Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не вмію. Виливайся ж, слово-сльози (Шевч., І, 1951, 86); Стара бабуся було розказує нам, дівчаткам, прядучи вовну, а ми, звісно, наче тобі душею всяке слово вбачаємо, як то колись було (Вовчок, І, 1955, 49); Їй стало чудно, що вона розказує за себе хлопцеві, котрого побачила вперше (Н.-Лев., II, 1956, 175); [Любов:] Мені снилось, що я була щаслива, дуже щаслива, я була з тобою і розказувала тобі своє життя (Л. Укр., II, 1951, 92); - Мій покійний дід розказував, що одного разу заїхали до нього цигани ночувати (Тют., Вир, 1964, 15); Розкаже [Шура], як марно шукала його по сибірських госпіталях (Гончар, III, 1959, 180); Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (Тич., І, 1957, 5); // Розповідати що-небудь по пам'яті (байку, казку і т. ін.). Марина почала розказувати Гриця. У хаті стало так тихо, хоч мак сій, тільки голос Марини роздавався, передаючи слова пісні (Мирний, III, 1954, 182); Я хочу байку розказати (Гл., Вибр., 1951, 39); Розкажу дружині вірній, Приклонившись до рамена, Казку мовою простою... (Рильський, II, 1960, 50); * Образно. Шумлять мені пісню дерева, Розказує казку трава (Олесь, Вибр., 1958, 388); // Переказувати, викладати зміст роману, оповідання, фільму і т. ін. Завтра починаю нове оповідання, яке буде називатися «Подарунок на іменини». Зміст розкажу потому (Коцюб., III, 1956, 415); // Пояснюючи, описувати прикмети, деталі чого-небудь. Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирний, І, 1949, 131); // у знач. вставн. сл. Уживається як посилання на чию-небудь розповідь або на якесь писемне джерело. - Он, розказують, на Красногорку напали розбишаки... (Мирний, І, 1949, 390); Колись отак, розказує легенда,- Хустиною святая Вероніка Зібрать хотіла сльози й піт Христа (Л. Укр., І, 1951, 210).
@ Не можна словом розказати, ані пером описати див. перо; Ні в казці розказати, ні пером описати - незвичайний, чудовий. - Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Бурл., Напередодні, 1956, 221); Повну торбу розказати - багато повідати. Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів. І не криється баба: тільки зачепи - вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25); Розказувати (розказати) своїми словами - докладно переказувати зміст чого-небудь. [Орлюк:] Я не хочу, щоб ти була на суді.. Я все розкажу тобі своїми словами (Довж., І, 1958, 373); Розказувати (розказати) сім мішків гречаної вовни, жарт. - говорити дурниці, нісенітниці. Вона й на хвилинку не вгавала, .. розказувала сім мішків гречаної вовни (Коцюб., І, 1955, 63); Розказати [, що] на вербі груші [ростуть] див. груша; Чортові (дідьку, батьку) лисому розкажи див. лисий.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розказую | розказуємо |
2 особа | розказуєш | розказуєте |
3 особа | розказує | розказують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розказуватиму | розказуватимемо |
2 особа | розказуватимеш | розказуватимете |
3 особа | розказуватиме | розказуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розказував | розказували |
Жіночий рід | розказувала | |
Середній рід | розказувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розказуймо | |
2 особа | розказуй | розказуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розказуючи | |
Минулий час | розказувавши |