розмазня
РОЗМАЗНЯ, і, ж ., розм. 1. Несмачна рідка страва (перев. каша). Варить [Катерина] борщ, а зварить якусь нісенітницю. І картоплю покладе, і капусти накришить, і буряків укине,.. а спробує - не борщ зварився, а якась пересолена розмазня-каша (Збан., Переджнив'я, 1960, 283); // перен,, зневажл. Про що-небудь розпливчасте, позбавлене чіткості, виразності. В їхньому [деяких письменників] уявленні ідеал людини - це якась іконописна розмазня, ходяча схема всіляких чеснот (Вітч., 8, 1958, 122).
2. перен., зневажл. Нерішуча, слабохарактерна людина. [Xведір (несміло): ] Ти не жалієш своєї жінки. [Іван:] Розмазня! (Мирний, V, 1955, 242); Навіть і це подобається в ній Січкареві: краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (Стельмах, II, 1962, 108).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розмазня | розмазні |
Родовий | розмазні | розмазней |
Давальний | розмазні | розмазням |
Знахідний | розмазню | розмазні, розмазней |
Орудний | розмазнею | розмазнями |
Місцевий | на/у розмазні | на/у розмазнях |
Кличний | розмазне | розмазні |