русявий
РУСЯВИЙ, а, е. Який наближається кольором до русого (про волосся); світло-русий. В розкішних русявих косах вже блищали сиві волосини, неначе срібні нитки (Н.-Лев., VII, 1966, 208); Він був обвітрений і загорілий.. А русяве волосся, мов золотиста кукурудзяна волоть, спадало на крутий лоб (Шиян, Баланда, 1957, 76); Підійшов до саней Григорій Волошин, чолов'яга років сорока, з тонкими, привабливими рисами обличчя і русявими козацькими вусами (Стельмах, І, 1962, 21); // Вкритий волоссям світло-русого кольору (про голову). Дарчина русява голова з непокритою короною кіс похилилась до білої ручки панни Юзі (Л. Укр., III, 1952, 676); До неї засміялася русява голівка з мигдалевими очима (Панч, В дорозі, 1959, 103); // Який має світло-русе волосся (про людину). Був [Васюта] уже немолодий, да що був дуже русявий, а вуси не росли, то здавався молодшим за свої літа (Гр., II, 1963, 348); Відчинилися двері, і на порозі став молодий русявий командир (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 8); // у знач. ім. русявий, вого, ч.; русява, вої, ж. Людина, що має світло-русе волосся. Крізь вихор чорних, білих і русявих Він увійшов у двері - і несміло, І впевнено (Рильський, II, 1960, 102).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | русявий | русява | русяве | русяві |
Родовий | русявого | русявої | русявого | русявих |
Давальний | русявому | русявій | русявому | русявим |
Знахідний | русявий, русявого | русяву | русяве | русяві, русявих |
Орудний | русявим | русявою | русявим | русявими |
Місцевий | на/у русявому, русявім | на/у русявій | на/у русявому, русявім | на/у русявих |