різальний
РІЗАЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для різання чого-небудь. Процес різання на верстаті здійснюється при відносному переміщенні різального інструмента вздовж поверхні оброблюваної деталі (Верстати-гіганти, 1958, 6); Під час роботи комбайна задню фару трактора встановлюють так, щоб комбайнер добре бачив різальний апарат та подавальні ланцюги комбайна (Хлібороб Укр., 8, 1963, 15); // Який полягає у різанні чого-небудь. При малих розмірах виробництва застосовують примітивний (ручний ) різальний спосіб добування торфу (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 29); // Який виявляється у здатності різати що-небудь. Щоб працювати високопродуктивно, правильно використовувати різальні властивості інструментів, - необхідно знати властивості інструментальних матеріалів (Різальні інстр.., 1959, 3).
2. Який використовують для нарізування різьби (у 3 знач.) на чому-небудь. Нарізні частини мітчика, обмежені канавками, називаються різальними парами (Слюс. справа, 1957, 217).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різальний | різальна | різальне | різальні |
Родовий | різального | різальної | різального | різальних |
Давальний | різальному | різальній | різальному | різальним |
Знахідний | різальний, різального | різальну | різальне | різальні, різальних |
Орудний | різальним | різальною | різальним | різальними |
Місцевий | на/у різальному, різальнім | на/у різальній | на/у різальному, різальнім | на/у різальних |