сплескати
СПЛЕСКАТИ1, сплескаю, сплескаєш і сплещу, сплещеш, док., перех. 1. Ударивши або здавивши, зробити плоским; сплющити. Куля влучила в орден - сплескала свинець, а грудей не дістала, безсила! (Голов., Близьке.., 1948, 28).
2. Плескаючи по шматку тіста, зробити хлібину, перепічку і т. ін. Якби тільки борошенця Із млина того дістати Та перепічку сплескати (Манж., Тв., 1955, 184).
СПЛЕСКАТИ2, сплещу, сплещеш, док., перех. і без додатка, розм. Сказати щось зайве, неправдиве; вигадати. Маланка не дуже няла [йняла] віри тому. Чого люди не сплещуть. І вона потай од своїх побігла, немов за ділом, до Кандзюбихи (Коцюб., II, 1955, 29); - А думаєте, у вас великі достатки? - образилася Одарка. - Один сірник та жменя конопель, то й край усім достаткам! - Бог із вами! Що це ви таке страшне сплескали,- штовхнула її Настя (Л. Янов., І, 1959, 386); // Сказати щось непристойне. [7-й парубок:] Іноді таке неподобне сплеще [Соломія], що й парубкові соромно слухати, не те, що дівці (Кроп., І, 1958, 68).
СПЛЕСКАТИ3 див. сплескувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплещу | сплещемо |
2 особа | сплещеш | сплещете |
3 особа | сплеще | сплещуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сплескав | сплескали |
Жіночий рід | сплескала | |
Середній рід | сплескало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплещімо | |
2 особа | сплещи | сплещіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сплескавши |