самовпевненість
САМОВПЕВНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовпевнений. Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (Панч, В дорозі, 1959, 258).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самовпевненість | самовпевненості |
Родовий | самовпевненості, самовпевнености | самовпевненостей |
Давальний | самовпевненості | самовпевненостям |
Знахідний | самовпевненість | самовпевненості |
Орудний | самовпевненістю | самовпевненостями |
Місцевий | на/у самовпевненості | на/у самовпевненостях |
Кличний | самовпевненосте | самовпевненості |