саморушний
САМОРУШНИЙ, а, е. Який рухається за допомогою
власного двигуна. Він пригадує Курбалу.. Напливають темні штреки, саморушні машини, безупинний рух гірничого життя (Досв., Вибр., 1959, 364); Оскільки там, де прилуниться станція, природна структура грунту буде порушена струминою гальмового двигуна, треба буде обладнати станцію саморушним екіпажем, який від'їде на кілька сот метрів від місця посадки (Наука.., 9, 1965, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | саморушний | саморушна | саморушне | саморушні |
Родовий | саморушного | саморушної | саморушного | саморушних |
Давальний | саморушному | саморушній | саморушному | саморушним |
Знахідний | саморушний, саморушного | саморушну | саморушне | саморушні, саморушних |
Орудний | саморушним | саморушною | саморушним | саморушними |
Місцевий | на/у саморушному, саморушнім | на/у саморушній | на/у саморушному, саморушнім | на/у саморушних |