санаторний
САНАТОРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до санаторій і санаторія. З санаторних воріт вийшла ціла делегація - Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв'язаною рукою (Збан., Сеспель, 1961, 39); У всесоюзній дитячій здравниці Євпаторії - новий [1965] рік ознаменувався відкриттям ще одного дитячого санаторного містечка (Рад. Укр., 9.I 1965, 3); // Який працює або живе в санаторії. Санаторний лікар, завгоспи ходять,.. щось планують, вирішують (Ле, Міжгір'я, 1953, 526).
2. Власт. санаторію; такий, як у санаторії. Тепер щоденним одягом [Багрича] стала смугаста санаторна піжама (Дмит., Обпалені.., 1962, 6); Тканинна терапія дуже корисна при санаторному лікуванні (Мед. ж. XXIII, 1, 1953, 11); Санаторний режим.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | санаторний | санаторна | санаторне | санаторні |
Родовий | санаторного | санаторної | санаторного | санаторних |
Давальний | санаторному | санаторній | санаторному | санаторним |
Знахідний | санаторний, санаторного | санаторну | санаторне | санаторні, санаторних |
Орудний | санаторним | санаторною | санаторним | санаторними |
Місцевий | на/у санаторному, санаторнім | на/у санаторній | на/у санаторному, санаторнім | на/у санаторних |