синхронічний
СИНХРОНІЧНИЙ, а, е. 1. книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого-небудь; одночасний.
Синхронічний метод у викладі історії - розгляд подій, що відбувалися в одній державі, у зв'язку з подіями, які одночасно відбувалися в інших державах; Синхронічні таблиці - хронологічні таблиці подій, що відбувалися одночасно.
2. лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.). Синхронічний опис якої-небудь мови в певний означений момент її розвитку має пояснити її факти на основі аналізу сучасного матеріалу мови (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 270).
Синхронічний метод у мовознавстві - вивчення мови одного періоду як системи співіснуючих мовних елементів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | синхронічний | синхронічна | синхронічне | синхронічні |
Родовий | синхронічного | синхронічної | синхронічного | синхронічних |
Давальний | синхронічному | синхронічній | синхронічному | синхронічним |
Знахідний | синхронічний, синхронічного | синхронічну | синхронічне | синхронічні, синхронічних |
Орудний | синхронічним | синхронічною | синхронічним | синхронічними |
Місцевий | на/у синхронічному, синхронічнім | на/у синхронічній | на/у синхронічному, синхронічнім | на/у синхронічних |