складаний
СКЛАДАНИЙ, а, е. Який можна складати завдяки рухомому поєднанню частин. Василеві він подарував складаний ножик з двома лезами й з шилом! (Скл., Карпати, II, 1954, 84); Мічурін сидів на складаному стільці біля деревця (Довж., І, 1958, 474); * У порівн. Мажуга накрив плечі мішком і ходить селом. Згинається і розгинається, як складаний ножик (Коцюб., II, 1955, 53).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | складаний | складана | складане | складані |
Родовий | складаного | складаної | складаного | складаних |
Давальний | складаному | складаній | складаному | складаним |
Знахідний | складаний, складаного | складану | складане | складані, складаних |
Орудний | складаним | складаною | складаним | складаними |
Місцевий | на/у складаному, складанім | на/у складаній | на/у складаному, складанім | на/у складаних |