складно
СКЛАДНО1. Присл. до складний. Він чув цю власть своїх слів, і вони лилися в нього складно, зв'язно, набиралися поетичних форм (Хотк., II, 1966, 80); - Складно вмів говорити чоловік. Де в нього тільки й слова ті бралися (Збан., Єдина, 1959, 41); // Доладно, добре, до речі. Все в нього виходить складно, спритно, для всього знаходиться час (Ткач, Моряки, 1948, 95).
СКЛАДНО2. Присл. до складний. Невеличкий мотор побудований надзвичайно складно (Полт., На.. меридіанах, 1933, 35); [Леся:] Ой, як складно і плутано ти висловлюєшся... (Сміл., Черв. троянда, 1955, 25).