сміхотвор
СМІХОТВОР, а, ч., заст. Те саме, що сміхотворець. У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори - Уродились сміхотвори (Гл., Вибр., 1951, 213); [Пріська (до Данила) :] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (Кроп., І, 1958, 529); Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (Збірник про Кроп., 1955, 374).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сміхотвор | сміхотвори |
Родовий | сміхотвора | сміхотворів |
Давальний | сміхотворові, сміхотвору | сміхотворам |
Знахідний | сміхотвора | сміхотворів |
Орудний | сміхотвором | сміхотворами |
Місцевий | на/у сміхотворі, сміхотворові | на/у сміхотворах |
Кличний | сміхотворе | сміхотвори |