спадистий
СПАДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.).- Держіть горою! Беріть цабе! - гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (Н.-Лев., V, 1966, 241); Перед військом піднімався лагідно спадистий горб, і на тім горбі росли чотири старі липи (Мак., Вибр., 1956, 168); Іван іде спадистою стежкою вниз (Кол., Терен.., 1959, 299); Він звернув з дороги на зелений моріжок спадистого берега, хотів відпочити, та зірвався і перевертом полетів униз (Коцюба, Перед грозою, 1958, 16); // Нахилений, не зовсім прямовисний. Володя нахилився вперед через ручку гойдалки, і Варя могла прилягти на його спину, наче на спадисту спинку фотеля (Григ., Вибр., 1959, 420).
Спадистий лоб - лоб, який має невеликий схил згори до перенісся. Спадистий лоб, перерізаний рівчаками глибоких зморщок, закінчувався зачіскою густого, зовсім сивого волосся (Собко, Граніт, 1937, 79); Спадисті плечі - похилі плечі. У Дмитрові все подобалося Полі: і постать з трохи спадистими, дужими плечима, які, здавалося, могли витримати хоч який тягар, й руки, що звикли до роботи (Автом., Щастя.., 1959, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спадистий | спадиста | спадисте | спадисті |
Родовий | спадистого | спадистої | спадистого | спадистих |
Давальний | спадистому | спадистій | спадистому | спадистим |
Знахідний | спадистий, спадистого | спадисту | спадисте | спадисті, спадистих |
Орудний | спадистим | спадистою | спадистим | спадистими |
Місцевий | на/у спадистому, спадистім | на/у спадистій | на/у спадистому, спадистім | на/у спадистих |