спальня
СПАЛЬНЯ, і, ж. 1. Кімната для спання. Спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (Стор., І, 1957, 288); Не було в ній [хаті] челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються (Довж., І, 1958, 325); Зібравшись увечері в спальні, дівчатка з завмиранням серця питали одна в одної, чи немає завтра якого посту (Донч., III, 1956, 23); У спальні повітря має бути абсолютно чистим (Наука.., 10, 1956, 17).
2. Комплект меблів для такої кімнати. Спальня з карельської берези.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спальня | спальні |
Родовий | спальні | спалень |
Давальний | спальні | спальням |
Знахідний | спальню | спальні |
Орудний | спальнею | спальнями |
Місцевий | на/у спальні | на/у спальнях |
Кличний | спальне | спальні |