СПЕРВОВІКУ, присл., рідко. З давніх часів; віддавна. Спервовіку не було нічого - тільки сила, рух! (Тич., І, 1946, 86); У своєму щоденному житті ми оточені речами, про походження яких не думаємо, вважаючи підсвідомо, що вони існують спервовіку (Вітч., 5, 1974, 155).