спитати
СПИТАТИ, аю, аєш, перех. і неперех. Док. до питати. «Чого в'янеш, моя доню?» Мати не спитала, За старого, багатого Нищечком єднала (Шевч., І, 1963, 57); Хто побачить було вербу тую, то кожен спитає, як вона вросла тут сама, поміж дубів величних (Вовчок, І, 1955, 338); - Ось зараз заїдемо до крамнички, спитаємо, почім кумач (Тулуб, В степу.., 1964, 209); Він не зна й вона не знає, Про що спитати? Як почать? (Мур., Весілля.., 1949, 16); Що було Парасці робити? Спитати сина урок - вона спитала, коли б сама знала (Мирний, IV, 1955, 115); Грицеві аж лячно стало, коли батько сказав, що в цьому будинку вони спитають собі квартиру (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7); - На вулицю ходив і ходитиму, тебе не спитаю (Тют., Вир, 1964, 8); - Устругнув,- насупившись, мурмотів він. - Один устругнув, а з десятьох спитають (Гончар, Тронка, 1963, 172); * Образно. Весна вже на порозі. І неодмінно, неодмінно вона спитає з усіх, хто забув про неї (Веч. Київ, 12.III 1968, 3).
Спитати на здоров'я див. здоров'я.
@ Спитати броду див. брід; Язик не повертається (повертався, повернувся, повернеться) спитати див. повертатися1; [Як] язик повертається (повернувся) спитати? див. повертатися1.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спитаю | спитаємо |
2 особа | спитаєш | спитаєте |
3 особа | спитає | спитають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спитав | спитали |
Жіночий рід | спитала | |
Середній рід | спитало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спитаймо | |
2 особа | спитай | спитайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спитавши |