спокушатися
СПОКУШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СПОКУСИТИСЯ, ушуся, усишся, док. 1. на що, чим і без додатка. Піддаватися спокусі, бажанню мати що-небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.). Петрик уже четвертий шматок [пирога] наминає.. Щоб не спокушатись, став я дивитись під стіл (Багмут, Опов., 1959, 7); Старий не спокусився на панську чарку і поніс своє горе в самотню хатину біля діброви (Стельмах, І, 1962, 44); Тепер він твердо знав: Роман не піддався на його умовляння, не спокусився отамануванням. Він таки шукає шляху з табору (Ткач, Арена, 1960, 49).
2. з інфін., без додатка. Схилятися до чого-небудь, піддаватися бажанню зробити що-небудь. - Ти - непутящий батько, що спокусився жінку в сина одбивати,- не спинялася Горпина (Л. Янов., І, 1959, 337); Качок було так багато, що Лука Тихонович спокусився і влучним пострілом збив двох (Донч., III, 1956, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спокушаюся | спокушаємося |
2 особа | спокушаєшся | спокушаєтеся |
3 особа | спокушається | спокушаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спокушатимуся | спокушатимемося |
2 особа | спокушатимешся | спокушатиметеся |
3 особа | спокушатиметься | спокушатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спокушався | спокушалися |
Жіночий рід | спокушалася | |
Середній рід | спокушалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спокушаймося | |
2 особа | спокушайся | спокушайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спокушаючись | |
Минулий час | спокушавшись |