спуск
СПУСК, ч . 1. род. у. Дія за знач. спускати і спускатися. Прокопував [бразілець] біля нас канаву для спуску води (Мур., Бук. повість, 1959, 79); Оддає [Панько] на спуск свої ставки... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 127); Стрибки на лижах з трампліна, слалом, швидкісний спуск вимагають хорошої фізичної підготовки, сміливості і великої спритності (Наука.., 2, 1962, 45); Реніке вже переодягся. На голові в нього поблискувала лампочка. Все було готове до спуску [в шахту] (Собко, Запорука.., 1952, 246); На початку 17 витка [корабля «Восток-2»] відповідно до програми польоту була включена автоматика, яка забезпечує спуск і приземлення корабля в заданому районі (Рад. Укр., 12.VIII 1961, 2).
2. род. у. Похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз. Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 367); Від самого спуску і до церкви - третини села як не було: вигоріло дотла (Довж., І, 1958, 174); У центральній частині кургану було чоловіче поховання, вміщене в ямі із східчастим спуском, перекрите дерев'яним настилом (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 70).
3. род. а, військ. Те саме, що Спусковий гачок (див. гачок). Євгенія Богданівна, нарешті, розібралася в своєму маузері - і теж натисла спуск (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 382); Велів [Мишка] тримати напоготові пальці на спускові (Ю. Янов., І, 1958, 121).
4. род. у, друк. Пробіл, чисте місце у верхній частині сторінки перед початком глави, розділу.
5. род. у, друк. Розташування окремих зверстаних полос набору перед друкуванням у такому порядку, який забезпечує правильну послідовність сторінок.
@ Не давати (не дати) спуску кому - бути вимогливим до кого-небудь, не прощати комусь провини, не залишати безкарним чийогось проступка. [Третій молодий ткач:] Ось ходіть лишень, дядьку, з нами, ми їм спуску не даємо. [Другий молодий ткач:] Нас ніхто не жалував.. Тепер же й ми самі свого доправимось (Л. Укр., IV, 1954, 254); - З Федьком самому мені тяжко буде.. Але спуску йому ні в чому не дам. Сам трьома потами вмиюся, а хлопця до пуття доведу (Ткач, Арена, 1960, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спуск | спуски |
Родовий | спуску | спусків |
Давальний | спускові, спуску | спускам |
Знахідний | спуск | спуски |
Орудний | спуском | спусками |
Місцевий | на/у спуску | на/у спусках |
Кличний | спуску | спуски |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спуск | спуски |
Родовий | спуска | спусків |
Давальний | спускові, спуску | спускам |
Знахідний | спуск | спуски |
Орудний | спуском | спусками |
Місцевий | на/у спуску | на/у спусках |
Кличний | спуску | спуски |
спусковий
СПУСКОВИЙ, а, е. Стос. до спуску, опускання чого-небудь. Спускові операції; // Признач. для спуску, опускання чого-небудь. Судно спочатку майже непомітно для ока рухається по спускових брусах, все більше і більше набираючи швидкості (Веч. Київ, 28.ІІІ 1961, 1); Тримаючись за спусковий кінець, водолаз пильно перевіряє кожен метр грунту (Рад. Укр., 21.XII 1960, 4); Від стрільця залежало влучити хвилину, коли саме натиснути на спускові механізми (Ле, Мої листи, 1945, 120); // Який здійснює, спуск. Коли настає день спуску [судна] - він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх, з хвилюванням слухають, як серед глибокої тиші лунають по радіо останні розпорядження спусковій команді (Гончар, Тронка, 1963, 342).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спусковий | спускова | спускове | спускові |
Родовий | спускового | спускової | спускового | спускових |
Давальний | спусковому | спусковій | спусковому | спусковим |
Знахідний | спусковий, спускового | спускову | спускове | спускові, спускових |
Орудний | спусковим | спусковою | спусковим | спусковими |
Місцевий | на/у спусковому, спусковім | на/у спусковій | на/у спусковому, спусковім | на/у спускових |