спіткатися
СПІТКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. з ким. Зустрітися з ким-небудь, хто рухається навпроти. Під чорним лісом спіткався чорт з бісом (Укр.. присл.., 1963, 229); // Зійтися разом, побачитися де-небудь. Пройшло літо, тогді знов я з тобою спіткався (Метл. і Кост., Тв., 1906, 372); // перен. Трапитися на чиємусь шляху. - Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Жити між людьми важко! (Барв., Опов.., 1902, 358).
@ Спіткатися з поглядом чиїм - те саме, що Зустрінутися (зустрітися) з очима (з поглядом, з поглядами) чиїми (чиїм) (див. зустрічатися). - Вона-таки за тото [те] нічо не знала,- сказав [Семен] нерадо й хутенько глянув убік, бо спіткався з Олениним поглядом (Март., Тв., 1954, 124).
2. тільки 3 ос. Трапитися з ким-небудь; випасти на чиюсь долю. - Коли я посварюсь або батько, то не на лихо, а на добро вам, для миру вас готуєм, а там усього спіткається... (Барв., Опов.., 1902, 63); Сидить козак на тім боці,- Грає синє море. Думав, доля зустрінеться,- Спіткалося горе (Шевч., І, 1963, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спіткаюся | спіткаємося |
2 особа | спіткаєшся | спіткаєтеся |
3 особа | спіткається | спіткаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спіткався | спіткалися |
Жіночий рід | спіткалася | |
Середній рід | спіткалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спіткаймося | |
2 особа | спіткайся | спіткайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спіткавшись |