старіння
СТАРІННЯ, я, с . 1. Дія і стан за знач. старіти. Старіння - це наслідок безперервних біологічних зрушень, що відбуваються протягом життя в кожному організмі (Наука.., 6, 1963, 46); Підрізка гички рослини картоплі на деякий час затримує її розвиток, уповільнює її старіння і, таким чином, ніби омолоджує рослину в цілому (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 32).
2. спец. Зміна форм і властивостей речовини під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу. Дюралюміній має властивість підвищувати міцність після старіння (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 45); Найбільш цінною особливістю процесу старіння є те, що цей процес супроводиться зміцненням сплаву (Рентгеногр. мет., 1959, 342); Старіння вин за допомогою ультразвуку проходить протягом восьми годин, що рівноцінно природному старінню протягом трьох років (Хлібороб Укр., 9, 1964, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старіння | старіння |
Родовий | старіння | старінь |
Давальний | старінню | старінням |
Знахідний | старіння | старіння |
Орудний | старінням | старіннями |
Місцевий | на/у старінні | на/у старіннях |
Кличний | старіння | старіння |