стежина
СТЕЖИНА, и, ж . 1. Те саме, що стежка 1. З-за кущів юрба мисливська На стежину вибігає (Л. Укр., І, 1951, 365); Восени реве [Стрий] грізно і піниться, заливаючи вузьку стежину, що в'ється попід скалою здовж його берега (Фр., II, 1950, 27); Понад веселими лугами Стежина в'ється польова (Рильський, II, 1956, 318); Добирався [Бронко] малосходженою, але відомою йому стежиною поміж смерічок і беріз (Вільде, III, 1968, 271); * Образно. Я глянув на хворого. По його сухому обличчю скотились дві срібні сльози і залишили за собою дві стежини (Ірчан, II, 1958, 176).
@ Топтати стежину див. топтати.
2. перен. Те саме, що стежка 3. Сам Мальований не дуже рвався на скелясті стежини науки - його з усіх сил пхали туди батьки (Хижняк, Невгамовна, 1961, 242).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стежина | стежини |
Родовий | стежини | стежин |
Давальний | стежині | стежинам |
Знахідний | стежину | стежини |
Орудний | стежиною | стежинами |
Місцевий | на/у стежині | на/у стежинах |
Кличний | стежино | стежини |