стичень
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стичень | стичні |
Родовий | стичня | стичнів |
Давальний | стичневі, стичню | стичням |
Знахідний | стичень | стичні |
Орудний | стичнем | стичнями |
Місцевий | на/у стичні | на/у стичнях |
Кличний | стичню | стичні |
стичний
СТИЧНИЙ, а, е, рідко . 1. Який стикається з чим-небудь.
Стичні поверхні - поверхні, які взаємно стикаються.
2. перен. Який має що-небудь спільне, перебуває в тісному взаємозв'язку з чимсь.
3. перен. Який має певне відношення до кого-, чого-небудь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стичний | стична | стичне | стичні |
Родовий | стичного | стичної | стичного | стичних |
Давальний | стичному | стичній | стичному | стичним |
Знахідний | стичний, стичного | стичну | стичне | стичні, стичних |
Орудний | стичним | стичною | стичним | стичними |
Місцевий | на/у стичному, стичнім | на/у стичній | на/у стичному, стичнім | на/у стичних |