страшнючий
СТРАШНЮЧИЙ, а, е, розм. Дуже страшний. - Я добре його впізнала. Тільки він дуже волоссям заріс і страшний зробився, як сатана. - Немає сатани. - Для прикладу кажу. Страшнючий! (Донч., І, 1956, 62); - Отак я й жила.. без особливого страху. Воно ж, знаєте, як? Поки чогось вочевидь не зобачиш, на зубок не скуштуєш, доти й не тямиш як слід: чи воно просто страшне, чи до смерті страшнюче? (Мур., Жила.. вдова, 1960, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | страшнючий | страшнюча | страшнюче | страшнючі |
Родовий | страшнючого | страшнючої | страшнючого | страшнючих |
Давальний | страшнючому | страшнючій | страшнючому | страшнючим |
Знахідний | страшнючий, страшнючого | страшнючу | страшнюче | страшнючі, страшнючих |
Орудний | страшнючим | страшнючою | страшнючим | страшнючими |
Місцевий | на/у страшнючому, страшнючім | на/у страшнючій | на/у страшнючому, страшнючім | на/у страшнючих |