сюжетний
СЮЖЕТНИЙ, а, е. Прикм. до сюжет. В короткому ліричному вступі,.. яким відкриваються «Альпи», Олесь Гончар стисло окреслює ідеї, що закладені в творі і визначають весь сюжетний розвиток роману (Рад. літ-во, 11, 1949, 20); Сценарій вимагає, щоб усе в ньому жило і розвивалось не тільки у внутрішньому сюжетному, але й у просторовому русі (Довж., III, 1960, 157); // Який має сюжет (звичайно яскравий, виразний, захоплюючий). Були в Ірчана новели й іншого типу - сюжетні (Рад. літ-во, 2, 1958, 23); У столичних музеях ще у вестибюлях вас зустрінуть величезні сюжетні гобелени - творчість рук українських килимарниць (Вол., Дні.., 1958, 5); До жанру сюжетних танців можна віднести такі, які засобами народної хореографії відображають конкретні явища навколишньої дійсності (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 139).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сюжетний | сюжетна | сюжетне | сюжетні |
Родовий | сюжетного | сюжетної | сюжетного | сюжетних |
Давальний | сюжетному | сюжетній | сюжетному | сюжетним |
Знахідний | сюжетний, сюжетного | сюжетну | сюжетне | сюжетні, сюжетних |
Орудний | сюжетним | сюжетною | сюжетним | сюжетними |
Місцевий | на/у сюжетному, сюжетнім | на/у сюжетній | на/у сюжетному, сюжетнім | на/у сюжетних |