сівачка
СІВАЧКА1, и, ж. Жін. до сівач. Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу. Від утоми хитається сівачка (Довж., І, 1958, 34); Сьогодні наснилась мені Тракійська долина весною. Сівачка іде борозною І кидає зерна ясні (Воронько, Коли я.., 1963, 80).
СІВАЧКА2, и, ж., діал. Сіва (у 2 знач.). Коли пригріло скупе осіннє сонце, Катерина насипала в сівачку жита і вийшла в долину на своє поле (Чорн., Визвол. земля, 1959, 206).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сівачка | сівачки |
Родовий | сівачки | сівачок |
Давальний | сівачці | сівачкам |
Знахідний | сівачку | сівачки, сівачок |
Орудний | сівачкою | сівачками |
Місцевий | на/у сівачці | на/у сівачках |
Кличний | сівачко | сівачки |