трійчатка
ТРІЙЧАТКА, и, ж., розм.. Предмет, що складається з трьох однакових частин, який має три однакові частини. Підвів [управитель] угору правицю, і по ній аж до стегна вигнулось темне плетиво нагайки-трійчатки (Стельмах, І, 1962, 23); Ці незрозумілі слова - кажуть, піп такими в церкві службу править -підкріплювалися трійчаткою, триремінним батіжком (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трійчатка | трійчатки |
Родовий | трійчатки | трійчаток |
Давальний | трійчатці | трійчаткам |
Знахідний | трійчатку | трійчатки |
Орудний | трійчаткою | трійчатками |
Місцевий | на/у трійчатці | на/у трійчатках |
Кличний | трійчатко | трійчатки |