тим-то
ТИМ-ТО, спол. Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку; може поєднуватися з іншими сполучниками сурядності, а також уживатися після паузи, що позначається крапкою. Сьогодні великий день у Тополівській школі: в цей день має відбутися екзамен, а на йому [ньому] повинен бути член ради шкільної. Тим-то в школі ще з учора все готується (Гр., І, 1963, 241); Миру над світом сіяє маяк, Тим-то спокійно свій невід рибак Кидає в море (Рильський, III, 1961, 230); // Уживається для підпорядкування підрядного речення причини головному. - Їй-богу, сі ідеалісти нікуди не годяться!.. живуть рослинним життям. Ба - не подумайте сміятись! На мій погляд, тим-то і недвижні рослини, що багато думають, життя в них нема (Хотк., І, 1966, 39).
Тим-то й ба - уживається для підтвердження правильності висловлювання, що має звичайно повчальний або докірливий характер. І раніш не одне чисте серце зогрівалося такими ж ідеями... Та тим-то й ба, що тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (Коцюб., І, 1955, 170).