товстун
ТОВСТУН , а, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець. Так ми кидалися камінням, може, з півгодини. То товстун мене перемагав, то я товстуна (Збан., Мор. чайка, 1959, 15); На веранду, навстіж розчинивши двері, зайшов Роман Петрович і з ним один з новоприбулих, певне його товариш, - низенький товстун у парусиновому костюмі (Коз., Сальвія, 1959, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | товстун | товстуни |
Родовий | товстуна | товстунів |
Давальний | товстунові, товстуну | товстунам |
Знахідний | товстуна | товстунів |
Орудний | товстуном | товстунами |
Місцевий | на/у товстуні, товстунові | на/у товстунах |
Кличний | товстуне | товстуни |