торохнути
ТОРОХНУТИ, ну, неш, док., розм . 1. перех. і неперех. Однокр. до торохкати, торохати. Торохнув постріл, і темна хвиля небуття поглинула Христю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 326); Найцікавіший спосіб полювати дрохву - це підкрастись до табуна на постріл і торохнуть (Вишня, II, 1956, 225); // Із силою вдарити чимось кого-небудь, влучити в когось - щось. Зажмурив повіки Змій, а Іван як торохне його палицею, мало з ніг не збив (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 68).
2. неперех. Голосно відповісти, заспівати тощо (звичайно про гурт людей). - Здоров, батьку! - торохнула йому [сотникові] громада (Кв.-Осн., II, 1956, 162); Наш Омелько ненароком торохнув серед притихлих на світанні вулиць на ввесь свій дужий голос [пісню] (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 583).
3. перех. Пострілом, громом і т. ін. убити. [Сотник:] Чи правду кажеш, пане хвилозофе [філософе]? [Хома:] Та щоб мене тут перед вами небесний грім торохнув..! (Кроп., V, 1959, 230); Зайчишки [зайчики].. попадаються. І густенько... Лисичку іноді торохнеш... (Вишня, II, 1956, 147).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торохну | торохнемо |
2 особа | торохнеш | торохнете |
3 особа | торохне | торохнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | торохнув | торохнули |
Жіночий рід | торохнула | |
Середній рід | торохнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торохнімо | |
2 особа | торохни | торохніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | торохнувши |