треф
ТРЕФ, у, ч. У віруючих євреїв - недозволена іудейською релігією страва.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | треф | трефи |
Родовий | трефу | трефів |
Давальний | трефові, трефу | трефам |
Знахідний | треф | трефи |
Орудний | трефом | трефами |
Місцевий | на/у трефі | на/у трефах |
Кличний | трефе | трефи |
трефа
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трефа | трефи |
Родовий | трефи | треф |
Давальний | трефі | трефам |
Знахідний | трефу | трефи |
Орудний | трефою | трефами |
Місцевий | на/у трефі | на/у трефах |
Кличний | трефо | трефи |