трудар
ТРУДАР, я, ч., перев. уроч. Те саме, що трудівник. На Євстафія Филонія не може поскаржитись: доля не обійшла її хорошим чоловіком. Він трудар, яких мало (Чорн., Пісні.., 1958, 12); Ми в комсомольській бригаді Вийшли в степи на зорі - Юні, веселі і раді Вільних полів трударі (Воронько, Вел. світ, 1948, 43); * Образно. Трудар Дніпро своєю гідроелектроенергією зможе замінити фізичну силу понад 60 мільйонів робітників (Наука.., 2, 1965, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трудар | трударі |
Родовий | трударя | трударів |
Давальний | трудареві, трударю | трударям |
Знахідний | трударя | трударів |
Орудний | трударем | трударями |
Місцевий | на/у трударі, трудареві | на/у трударях |
Кличний | трударю | трударі |