тужний
ТУЖНИЙ, а, е. Те саме, що тужливий. Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 341); - Що за жалібна, тужна пісня? - подумала Ядзя (Кобр., Вибр., 1954, 99); Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (Чаб., Катюша, 1960, 143); Він лежав із заплющеними очима, тихо, немов прислухаючись до тужного завивання вітру в димарі (Зар., Світло, 1961, 78).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тужний | тужна | тужне | тужні |
Родовий | тужного | тужної | тужного | тужних |
Давальний | тужному | тужній | тужному | тужним |
Знахідний | тужний, тужного | тужну | тужне | тужні, тужних |
Орудний | тужним | тужною | тужним | тужними |
Місцевий | на/у тужному, тужнім | на/у тужній | на/у тужному, тужнім | на/у тужних |