тутешній
ТУТЕШНІЙ, я, є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. Вона [попадя] ні на хвилину не вгавала: то гудила порядки тутешні, то згадувала губернію і зітхала (Мирний, III, 1954, 193); Розповів він Сахно навіть дещо з тутешніх звичаїв (Смолич, І, 1958, 48); З-за музичного павільйону назустріч їм іде учитель фізики тутешньої школи (Ів., Таємниця, 1959, 90); - Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство (Досв., Вибр., 1959, 39); // Який мешкає або працює в даному місці. Пішла слава, що Дратівна Маруся і горда, і пишна; за тутешніх парубків не хоче, а жде собі панича із-за моря (Кв.-Осн., II, 1956, 65); Стежкою підіймаються люди - це чужі, не тутешні йдуть на заробітки в Таврію (Ю. Янов., IV, 1959, 11); - А ви хто? - Садівник тутешній, Мурашко (Гончар, II, 1959, 385).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тутешній | тутешня | тутешнє | тутешні |
Родовий | тутешнього | тутешньої | тутешнього | тутешніх |
Давальний | тутешньому | тутешній | тутешньому | тутешнім |
Знахідний | тутешній, тутешнього | тутешню | тутешнє | тутешні, тутешніх |
Орудний | тутешнім | тутешньою | тутешнім | тутешніми |
Місцевий | на/у тутешньому, тутешнім | на/у тутешній | на/у тутешньому, тутешнім | на/у тутешніх |