тіточка
ТІТОЧКА, и, ж., розм . 1. Пестл. до тітка. Почули діти. Боже! як кинуться до мене та в плач. - Тіточка наша любенька! хоче нас кидати! не кидай, ми тобі будем годити, ми тебе шануватимем! (Вовчок, І, 1955, 7); [Любов (обіймає тітку ):] Здорові, тіточко! (Л. Укр., II, 1951, 7); // Пестливо-шанобливо звертання до жінки, звичайно старшої за віком. - Тіточко, матіночко! - аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Кв.-Осн., II, 1956, 196); - Ви, тіточко, певне, до Терентія Дорохтейовича? Добрий вечір вам (Стельмах, І, 1962, 307).
2. ірон. Зневажл. до тітка 2. [Стеха:] Ну, вже я за своє дитя, то отому Павлові прямо виколупала б очі з лоба! [Павло (убік ):] Сердитенька нівроку тіточка! (Кроп., II, 1958, 375); Обтрушуючи сніг і Рябкову шерсть, дивуюсь я і не дуже приязно поглядаю на хитреньку й задерикувату тіточку, яка ніколи не проспить ні чужої, ні своєї грушки в попелі (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тіточка | тіточки |
Родовий | тіточки | тіточок |
Давальний | тіточці | тіточкам |
Знахідний | тіточку | тіточок |
Орудний | тіточкою | тіточками |
Місцевий | на/у тіточці | на/у тіточках |
Кличний | тіточко | тіточки |