устав
УСТАВ1, у, ч. 1. заст. Правила поведінки, розпорядок життя. В чужий монастир з своїм уставом не ходи (Номис, 1864, № 9605); // Зведення правил діяльності чого-небудь (цеху, школи і т. ін.). Нас [ложкарів] раптом оцей цеховий устав підрізав (Фр., II, 1950, 136); Перший шкільний устав, видатний пам'ятник української педагогічної думки XVI ст., мав пункт про необхідність виховувати в дітей любов до батьківщини і рідної мови (Літ. Укр., 17.Х 1967, 4).
2. рідко. Те саме, що статут 1. Прочитає [Тоня] на стенді напіврозмиті дощем слова: «Воїн! Виконуй Устав бездоганно, сміливо і чесно!» І ці слова, хоч адресовані і не їй, торкнуть і в її душі якусь раніш не торкану струну... (Гончар, Тронка, 1963, 317).
УСТАВ2, у, ч., лінгв. Один з типів письма в старовинних грецьких, латинських і слов'яно-руських рукописах, за яким кожна літера виписувалась окремо, відірвано від сусідніх, прямо і чітко. Найдавнішою з книг, що збереглися до наших часів, є «Остромирове євангеліє» ..Це рукопис великого формату (в аркуш), писаний крупним письмом, так званим уставом, і прикрашений кольоровими малюнками та узорними заставками (Іст. укр. літ.. І, 1954, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | устав | устави |
Родовий | уставу | уставів |
Давальний | уставові, уставу | уставам |
Знахідний | устав | устави |
Орудний | уставом | уставами |
Місцевий | на/у уставі | на/у уставах |
Кличний | уставе | устави |
устава
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | устава | устави |
Родовий | устави | устав |
Давальний | уставі | уставам |
Знахідний | уставу | устави |
Орудний | уставою | уставами |
Місцевий | на/у уставі | на/у уставах |
Кличний | уставо | устави |