ушкоджений
УШКОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ушкодити. - Невже справді відморозив? - І хазяїн уже не гримав ні на кого, а з довірою позирав на Єгора, на його червоні від снігу, вправні руки, що ними він розтирав ушкоджені ноги (Шиян, Баланда, 1957, 17); Молоді соснові деревця, колись майже ясно-зеленої й блискучої барви, були поламані й навіки ушкоджені (Коб., І, 1956, 463); Сортують ягоди під час збирання, не допускаючи наявності в товарній продукції зелених та ушкоджених шкідниками чи хворобами (Колг. Укр., 7, 1957, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ушкоджений | ушкоджена | ушкоджене | ушкоджені |
Родовий | ушкодженого | ушкодженої | ушкодженого | ушкоджених |
Давальний | ушкодженому | ушкодженій | ушкодженому | ушкодженим |
Знахідний | ушкоджений, ушкодженого | ушкоджену | ушкоджене | ушкоджені, ушкоджених |
Орудний | ушкодженим | ушкодженою | ушкодженим | ушкодженими |
Місцевий | на/у ушкодженому, ушкодженім | на/у ушкодженій | на/у ушкодженому, ушкодженім | на/у ушкоджених |