фригійський
ФРИГІЙСЬКИЙ, -а, -е. Прикм. до фригійці та Фригія. // Властивий фригійцям, такий, як у фригійців. <> Фригійський ковпак: у давніх фрігійців – головний убір, що мав форму високого ковпака (звичайно червового кольору) з вузьким загнутим наперед верхом; у Стародавній Греції і Римі цей убір носили звільнені раби, звідки він став символом свободи; під час Французької революції кінця 18-го ст. його носили санкюлоти, якобінці. Фригійський лад, муз. – давньогрецький натуральний лад, який відрізняється від натурального мінору зниженим II ступенем.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фригійський | фригійська | фригійське | фригійські |
Родовий | фригійського | фригійської | фригійського | фригійських |
Давальний | фригійському | фригійській | фригійському | фригійським |
Знахідний | фригійський, фригійського | фригійську | фригійське | фригійські, фригійських |
Орудний | фригійським | фригійською | фригійським | фригійськими |
Місцевий | на/у фригійському, фригійськім | на/у фригійській | на/у фригійському, фригійськім | на/у фригійських |