фінік
ФІНІК, а, ч . 1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. Ось він [виноградар] піднявся, і червоний берет квіткою загорівся на синяві моря. З-поміж покручених лоз, капусти й фініків сяють до мене очі (Коцюб., II, 1955, 409); Фінік канарський - одна з популярних декоративних пальм чорноморського узбережжя Кавказу (Веч. Київ, І.VІІ 1971, 4).
2. Плід цього дерева з червоно-брунатною шкірочкою та соковитим нудно-солодким м'якушем. Одірваний фінік не вернеться знову На гілку свою (Крим., Вибр., 1965, 70); Тут і горіхи, і фіга, і фініки сушені в зморшках, Сливи солодкі, пахучі, у кошику яблука стиглі (Зеров, Вибр., 1966, 327).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фінік | фініки |
Родовий | фініка | фініків |
Давальний | фінікові, фініку | фінікам |
Знахідний | фінік | фініки |
Орудний | фініком | фініками |
Місцевий | на/у фініку | на/у фініках |
Кличний | фініку | фініки |