фітин
ФІТИН, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів'ї, рахіті тощо. З насіння конопель одержують харчову й технічну олію, а також лікувальну речовину - фітин (Наука.., 10, 1956, 24); Фітину багато в пшеничних висівках, у доброму люцерновому сіні сонячного сушіння (Хлібороб Укр., 6, 1969, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фітин | фітини |
Родовий | фітину | фітинів |
Давальний | фітинові, фітину | фітинам |
Знахідний | фітин | фітини |
Орудний | фітином | фітинами |
Місцевий | на/у фітині | на/у фітинах |
Кличний | фітине | фітини |
фітиновий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фітиновий | фітинова | фітинове | фітинові |
Родовий | фітинового | фітинової | фітинового | фітинових |
Давальний | фітиновому | фітиновій | фітиновому | фітиновим |
Знахідний | фітиновий, фітинового | фітинову | фітинове | фітинові, фітинових |
Орудний | фітиновим | фітиновою | фітиновим | фітиновими |
Місцевий | на/у фітиновому, фітиновім | на/у фітиновій | на/у фітиновому, фітиновім | на/у фітинових |