хлюща
ХЛЮЩА, і, ж. Те саме, що хлющ. А поллє осіння хлюща І посиплеться листок,- Нам огидне гай і пуща, Як промокнем до кісток (Щог., Поезії, 1958, 251); - Ми вмирали три доби, Там шуміли нам дуби, Хлюща плюскотіла... (Мал., Звенигора, 1959, 324).
@ Як (мов, неначе) хлюща [мокрий] - те саме, що Як хлющ [мокрий] (див. хлющ). Бурхнуло з неба, мов із бочки, Що промочило до сорочки.. Троянці стали всі, як хлюща (Котл., І, 1952, 106); Та хто тебе знає - чи кидали тебе, чи облили водою. Тільки вернулася ти додому, як хлюща мокра (Мирний, III, 1954, 312); Мокра, як хлюща, сорочка облипла його могутнє тіло (Коцюб., І, 1955, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлюща | хлющі |
Родовий | хлющі | хлющ |
Давальний | хлющі | хлющам |
Знахідний | хлющу | хлющі |
Орудний | хлющею | хлющами |
Місцевий | на/у хлющі | на/у хлющах |
Кличний | хлюще | хлющі |
хлющ
ХЛЮЩ, а, ч. Сильний дощ; злива. Ідуть дощі - Густі хлющі, Почався листопад (Воронько, Тепло.., 1959, 157); Роки, весняна вільгість, осінні хлющі і тумани спочатку покрутили руки, а потім і ноги старого (Стельмах, І, 1962, 43).
@ На (як, мов, наче) хлющ (хлющі) змокнути (змокти, змокріти і т. ін.) - стати зовсім мокрим. Боки йому [турові] ходили ходором, руда шерсть змокріла на хлющ, з роззявленого рота висунувся безсилий потемнілий язик (Загреб., Диво, 1968, 81); Дощ ось-ось лине з неба, а вони ж далеченько, десь біля річки, змокнуть як хлющі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 66); Перемокнути на хлющ див. перемокати; П'яний як хлющ - дуже п'яний. Двічі на тиждень, у суботу і в неділю, Насінник приходив на службу п'яний, як хлющ (Збан., Єдина, 1959, 259); Як (мов, неначе) хлющ [мокрий] - дуже, наскрізь мокрий. І дрова мов хлющ, не горять в паровозі (Перв., II, 1958, 306).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлющ | хлющі |
Родовий | хлюща | хлющів |
Давальний | хлющеві, хлющу | хлющам |
Знахідний | хлющ | хлющі |
Орудний | хлющем | хлющами |
Місцевий | на/у хлющі, хлющу, хлющеві | на/у хлющах |
Кличний | хлющу | хлющі |