хребетний
ХРЕБЕТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хребет 1. Німкеня - худа, висока, сама хребетна кість ходяча - накульгує (Гончар, Циклон, 1970, 74); Хребці накладаються один на одного і отворами утворюють хребетний канал, в якому лежить спинний мозок (Анат. і фізіол. люд., 1957, 33).
Хребетні тварини (істоти), зоол. - загальна назва вищих тварин, що мають кістяний або хрящовий скелет. Хребетних тварин препарують на дошці, спеціально призначеній для цього, а безхребетних-в чотирикутній ванночці з шаром воску близько 1 см (Вигот. чучел.., 1956, 56); Найменша рибка і найдрібніша хребетна істота - пандака карликова. Цей бичок, розмірами 10- 14 міліметрів, віддає перевагу теплим водам, що омивають Філіппінські острови (Хлібороб Укр., 4, 1966, 47).
^ Хребетний стовп - те саме, що хребет 1.
2. у знач. ім. хребетні, них, мн., зоол. Підтип найвище організованих тварин типу хордових, що мають двобічно симетричне тіло, хорду або хребет і череп, в якому міститься головний мозок. Загальна бідність новозеландської фауни характерна не тільки для хребетних, а й для інших груп тваринного світу (Посібник з зоогеогр., 1956, 14); Черепахи - чи не єдині представники хребетних, здатні тривалий час обходитися без кисню (Наука.., 8, 1968, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хребетний | хребетна | хребетне | хребетні |
Родовий | хребетного | хребетної | хребетного | хребетних |
Давальний | хребетному | хребетній | хребетному | хребетним |
Знахідний | хребетний, хребетного | хребетну | хребетне | хребетні, хребетних |
Орудний | хребетним | хребетною | хребетним | хребетними |
Місцевий | на/у хребетному, хребетнім | на/у хребетній | на/у хребетному, хребетнім | на/у хребетних |