хриплий
ХРИПЛИЙ, а, е. Те саме, що хрипкий. Алла Михайлівна лежала, розметавшись, чорне волосся густою сіткою вкривало білу подушку, очі горіли, обличчя палало, з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Л. Укр., III, 1952, 615); - Не смійся, батьку, не смійся! - спідлоба позираючи на Грицька і не виймаючи з рота пальця, хриплим баском промовив Яків (Вас., І, 1959, 148); По дорозі на село котився гул.. Рев худоби, крики хриплі. Десь за селом вили собаки (Головко, І, 1957, 68); День зростав. Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (Рильський, II, 1960, 78); Навколо вирувало життя, згори падало на землю хрипле дихання літака, який пробивався крізь хмари (Дмит., Наречена, 1959, 147); В хриплий тон завод загув і стих (Тич., II, 1957, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хриплий | хрипла | хрипле | хриплі |
Родовий | хриплого | хриплої | хриплого | хриплих |
Давальний | хриплому | хриплій | хриплому | хриплим |
Знахідний | хриплий, хриплого | хриплу | хрипле | хриплі, хриплих |
Орудний | хриплим | хриплою | хриплим | хриплими |
Місцевий | на/у хриплому, хриплім | на/у хриплій | на/у хриплому, хриплім | на/у хриплих |