хіна
ХІНА, и, ж., фарм. Те саме, що хінін. Так якось недобре почував себе учора, боліла голова і все тіло, не хотів зовсім їсти. Прийняв хіни і виспався, і сьогодні краще мені (Коцюб., III, 1956, 271); - До тридцяти дев'яти нагнав температуру. А що вже хіни тії наковтавсь! І досі в вухах гуде (Головко, І, 1957, 468).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хіна | хіни |
Родовий | хіни | хін |
Давальний | хіні | хінам |
Знахідний | хіну | хіни |
Орудний | хіною | хінами |
Місцевий | на/у хіні | на/у хінах |
Кличний | хіно | хіни |