цементний
ЦЕМЕНТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цемент; // Який виробляє цемент. За цементними заводами поля, поля, поля, моя кохана зроду донецькая земля (Сос., Солов. далі, 1957, 98).
2. Зробл. з цементу, який складається з цементу; у сполуці з цементом. Я ледь пізнаю в цій людині Омелька, якого зустрічав колись в Кічкасі і потім майже щодня бачив в цементних блоках дніпровської греблі, коли вона ще будувалася (Голов., Крапля.., 1945, 67); Цементний камінь, занурений у воду, з часом стає ще міцнішим (Таємн. вапна, 1957, 65); Цементні розчини і бетони під час своєї служби в спорудах зазнають дії різних факторів, які спричиняють їх корозію (Допов. АН.., 2, 1954, 123); // Покритий цементом. І юні в'язні широко відкритими очима дивилися один на одного, на сірі стіни й слизьку цементну підлогу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цементний | цементна | цементне | цементні |
Родовий | цементного | цементної | цементного | цементних |
Давальний | цементному | цементній | цементному | цементним |
Знахідний | цементний, цементного | цементну | цементне | цементні, цементних |
Орудний | цементним | цементною | цементним | цементними |
Місцевий | на/у цементному, цементнім | на/у цементній | на/у цементному, цементнім | на/у цементних |