четвертувати
ЧЕТВЕРТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Карати, страчувати четвертуванням. Не легше було і товаришам Ґонти: і їх четвертували по городах і містечках, а їх голови, руки і ноги розвішували на перехрестях (Стор., І, 1957, 164); До Коломиї привезли тіло Довбущука для суду. Ватажка опришків судили мертвого. Потім четвертували і розкидали тіло по роздоріжжях на пострах іншим опришкам (Мас., Під небом.., 1961, 122); *Образно. Іноді запитання шматували його, вивертали, розтинали, четвертували, і тоді він відповідав у знемозі короткими: так, було, так (Довж., І, 1958, 380).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | четвертую | четвертуємо |
2 особа | четвертуєш | четвертуєте |
3 особа | четвертує | четвертують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | четвертуватиму | четвертуватимемо |
2 особа | четвертуватимеш | четвертуватимете |
3 особа | четвертуватиме | четвертуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | четвертував | четвертували |
Жіночий рід | четвертувала | |
Середній рід | четвертувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | четвертуймо | |
2 особа | четвертуй | четвертуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | четвертуючи | |
Минулий час | четвертувавши |