шок
ШОК, у, ч. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми. - Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед. Страшенна втрата крові, нервовий шок... (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 37); Небезпечним ускладненням інфаркту є серцева астма з розвитком набряку легень, шок з різким спадом кров'яного тиску (Хлібороб Укр., 9, 1971, 41); Людина за своєю природою, завдяки високоорганізованій нервовій системі, не може довго терпіти надзвичайно сильного болю. В неї розвивається патологічний стан, що зветься шоком (Знання.., 2, 1969, 10); // перен. Стан пригніченості, розгубленості. Шок у пана Дулькевича минув так само швидко, як і настав (Загреб., Європа 45, 1959, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шок | шоки |
Родовий | шоку | шоків |
Давальний | шокові, шоку | шокам |
Знахідний | шок | шоки |
Орудний | шоком | шоками |
Місцевий | на/у шоку | на/у шоках |
Кличний | шоку | шоки |